БОГДАН ЗІНОВІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Гетьман Війська Запорозького Богдан (Зіновій) Михайлович Хмельницький
(1595-1657 pp.)
Досвідчений воїн і дипломат, визначний державний діяч, один з найосвіченіших людей свого часу, Хмельницький, без сумніву, належить до плеяди найвидатніших постатей історії всіх часів. Це вже добре розуміли сучасники гетьмана, вважаючи його національним героєм, порівнюючи з Александром Македонським.
Народився майбутній гетьман України у родині православного шляхтича Михайла Хмельницького. Початкову освіту здобув у школах Чигирина та Києва. Згодом продовжив навчання в єзуїтському колегіумі у Львові. Опанував польську та латинську мови, а з часом ще й турецьку і французьку.
Він влучно стріляв з лука і ніколи не полишав шаблі. У доброму гуморі міг пограти на бандурі. Не цурався випити меду, горілки чи пива. А в історію України ввійшов як палкий захисник Православної віри.
Як сучасники, так і нащадки оцінювали постать Богдана Хмельницького по-різному. Для одних він був лицарем, за якого Україна встала на ноги, для інших — безжалісним і підступним керманичем.
За своєю вдачею Богдан Хмельницький був яскравим лідером, а тому мав беззаперечний авторитет. Як політик і полководець був скептичним, здатним тверезо мислити. В умовах безперервних війн йому вдалося створити могутнє військо, державне господарство, адміністрацію і фінансову систему.
Усі зусилля Хмельницький спрямовував на забезпечення національних інтересів. У зовнішній політиці не мав пріоритетів, йому часто не щастило із союзниками. Дехто з істориків порівнює українського гетьмана з його сучасником — вождем Англійської революції XVII століття Олівером Кромвелем.
Особливо успішним для Хмельницького видався 1648 рік. Здобувши блискавичні перемоги над польською шляхтою, 23-го грудня у супроводі двохсот старшин і козаків він ввійшов у Київ. Його вітало майже все місто. За словами літописця, кияни раділи гетьманові удесятеро більше, «ніж будь-якому своєму воєводі…».
Слава Хмельницького поширилася далеко за межі України. До нього приходили посли від кримського хана, турецького султана, російського царя Олексія Михайловича. А згодом Богдан Хмельницький отримав грамоту на гетьманство від польського короля.
Цінність буття людини визначається тим, як вона осмислює й реалізує свою життєву мету. Найбільшої народної любові і пошани заслуговують люди, які не ставили за ціль здобути собі славу. Тому й безсмертні вони, бо людина живе доти, доки про неї пам’ятають і за неї моляться.